Принципи діяльності НПФ

Система недержавного пенсійного забезпечення, що становить третій рівень пенсійної системи, запроваджена  ЗУ “Про недержавне пенсійне забезпечення” додатково до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. В системі НПЗ фізичні особи та роботодавці можуть брати участь добровільно. Основу такої системи становлять недержавні пенсійні фонди, які за типами поділяються на відкриті, корпоративні, професійні.

Учасниками відкритого недержавного пенсійного можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Засновниками відкритого НПФ можуть бути одна чи декілька юридичних осіб. Учасники відкритого НПФ мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь. Корпоратиний недержавний пенсійний фонд створюється юридичною особою-роботодавцем або декількома юридичними особами-роботодавцями, та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями –засновниками або роботодавцями-платниками такого фонду. Право участі у корпоративному НПФ належить усім найманим працівникам юридичної особи , що є засновником або роботодавцем-платником такого фонду. Професійний недержавний пенсійний фонд створюється об’єднанням громадян або юридичних осіб, включаючи професійні спілки (об’єднання професійних спілок), пов’язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками професійного НПФ можуть бути виключно фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності.

Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду (рада фонду).

Пенсійний фонд для забезпечення своєї діяльності користується послугами осіб, визначених Законодавством, на підставі відповідних договорів, які укладаються з цими особами радою фонду.

Пенсійний фонд діє на підставі статуту. Статут пенсійного фонду затверджується засновниками фонду. Зміни до статуту пенсійного фонду вносяться радою цього пенсійного фонду за погодженням з його засновниками.

Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється і затверджується радою фонду. Інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених Законодавством. Інвестиційна декларація є обов’язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем.

Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповідного свідоцтва.Засновники пенсійного фонду зобов’язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду відповідно до цього Закону.

Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи утворюється рада фонду.

Рада фонду утворюється у кількості не менше п’яти осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів.

Члени ради будь-якого фонду обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк

Рада фонду повинна укласти договори:

• про адміністрування пенсійного фонду — з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів;
• про управління активами пенсійного фонду — з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами;
• про обслуговування пенсійного фонду зберігачем — із зберігачем.

Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону, зокрема:

• звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами засновників фонду;
• реєструє в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України зміни до пенсійних схем фонду, погоджені із засновниками (з урахуванням вимог, встановлених абзацом другим частини першої статті 9 цього Закону);
• затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;
• обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;
• укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду;
• заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів;
• затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому цим Законом, та розглядає аудиторський висновок;
• здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;
• розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками та (або) вкладниками;
• вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції ради цього фонду.

Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошуються радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за 20 днів до проведення зборів.

До компетенції зборів засновників належать:

• погодження змін до статуту пенсійного фонду, в тому числі що стосується пенсійних схем;
• затвердження підсумків роботи пенсійного фонду;
• винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;
• заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;
• вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.

Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо таке визначено статутом пенсійного фонду, у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.